NASA: теплозахисний екран Orion у місії Artemis II спрацював як очікувалося, показав детальний післяпольотний аналіз

NASA повідомило в оновленні, опублікованому 15 жовтня, що подальший інженерний аналіз теплозахисного екрана корабля Orion після місії Artemis II підтвердив ранні дані про те, що система теплового захисту спрацювала як очікувалося. Місія — перша, у якій на борту Orion летіли астронавти, — доставила чотирьох членів екіпажу до Місяця й назад, завершившись приводненням у Тихому океані біля узбережжя Сан-Дієго 10 квітня 2026 року. У супутній фотопублікації NASA показано підводні знімки теплозахисного екрана, зроблені водолазами ВМС США невдовзі після посадки капсули.

За даними NASA, під час повернення Orion досяг максимальної швидкості, що в 39 разів перевищує швидкість звуку, і на піку нагрівання зазнавав впливу зовнішніх температур понад 4000 градусів за Фаренгейтом, тоді як у кабіні температура трималася в діапазоні середини 70-х градусів за Фаренгейтом. Агентство заявило, що корабель вийшов у точку входу в атмосферу з відхиленням не більш як 192 фути від розрахункової та приводнився за 0,59 милі від прогнозованої точки посадки.

Цей результат став наслідком змін, які NASA внесло після безпілотного польоту Artemis I, коли теплозахисний екран втратив частину обвугленого матеріалу. Спираючись на випробування в дуговій плазмовій установці (arc jet) у своєму Дослідницькому центрі Еймса, агентство скоротило максимальну відстань, яку Orion міг пройти вздовж траси між входом в атмосферу та приводненням, щоб зменшити час перебування екрана в діапазоні температур, пов’язаному з проблемою Artemis I. За словами NASA, це зменшило розтріскування та втрати обвугленого матеріалу в десять разів: інженери виявили на екрані Artemis II дев’ять ділянок втрати обвугленого матеріалу різного розміру проти 103 на Artemis I. Екран складається зі 186 окремих блоків Avcoat, і NASA повідомило, що задній кожух (backshell), покритий 1300 керамічними плитками, також спрацював як очікувалося — без ознак перегріву навколо ущільнень вікон, вентиляційних отворів, двигунів орієнтації та бокового люка.

Оцінку ще не завершено. NASA повідомило, що його команда виконала лазерне сканування поверхні екрана й порівнює результати з передпольотними вимірюваннями, щоб визначити, наскільки зменшилася товщина матеріалу; потім ці дані звірять із прогнозами. Екран перевезли до Центру космічних польотів імені Маршалла в Гантсвіллі, штат Алабама, де в серпні почалися вилучення зразків і внутрішнє рентгенівське сканування; за словами NASA, відбір зразків разом із випробуваннями матеріалів і тепловим аналізом триває на підтримку довгострокової розробки теплозахисних екранів. Для місії Artemis III, запланованої на наступний рік на низькій навколоземній орбіті, агентство, за його словами, удосконалило конструкцію теплозахисного екрана так, щоб блоки Avcoat мали однорідну, стабільну проникність.

Теплозахисний екран привертав пильну увагу ще до польоту. Ars Technica минулого місяця повідомляло, що рішення NASA летіти з незміненим екраном Artemis II і натомість скоригувати траєкторію входу в атмосферу було не безсуперечливим, а аналіз після Artemis I показав, що Avcoat не міг випускати гази, які опинялися замкненими всередині й спричиняли розтріскування. На засіданні Консультативної групи з аерокосмічної безпеки (Aerospace Safety Advisory Panel) її член Пол Гілл назвав стан екрана «вельми задовільним» і згадав приблизно дев’ять ділянок втрати обвугленого матеріалу, повідомляє Ars. Гілл також відзначив компроміс: переглянутий профіль скоротив можливу відстань польоту Orion вздовж траси після входу в атмосферу, яка допомагає планувальникам знайти придатне місце приводнення в разі зміни погоди. За його словами, більш проникний Avcoat для Artemis III і наступних місій має повернути значно більшу відстань.