Кабінет міністрів Німеччини схвалив законопроєкт про цифрове насильство: діпфейки, фейкові акаунти й стеження через GPS

Федеральний кабінет міністрів Німеччини в середу, 7 жовтня, схвалив законопроєкт, покликаний посилити захист від цифрового насильства, повідомляє федеральний уряд. Законопроєкт підготувало федеральне міністерство юстиції на чолі зі Штефані Хубіг (СДПН), і він складається з двох частин: змін до Кримінального кодексу, які закривають те, що уряд називає прогалинами в кримінальній відповідальності, і нового закону про захист від цифрового насильства, який полегшує постраждалим подання цивільних позовів через порушення їхніх прав в інтернеті. Поки що це лише проєкт кабінету: за даними tagesschau, Бундестаг ще не ухвалив щодо нього рішення. Хубіг уперше представила проєкт у квітні; як повідомляє netzpolitik.org, відтоді версію кабінету в кількох місцях посилили.

У центрі кримінально-правової частини — новий склад злочину, що охоплює несанкціоноване створення та поширення інтимних зображень, наприклад сексуалізованих діпфейків або інтимних знімків, поширених із помсти. За даними уряду, не має значення, чи відбувається це публічно чи приватно, і чи є матеріал справжнім чи згенерованим комп’ютером. Караною стала б і зйомка вуаєристських оголених зображень у загальнодоступних місцях, наприклад у саунах чи на нудистських пляжах; netzpolitik.org зазначає, що чинне право охоплює лише приховану зйомку оголених людей в особливо захищених приміщеннях, що виключає громадські сауни, роздягальні та пляжі. Охоплювалися б і приховані зйомки інтимних частин тіла в одязі, якщо матеріал явно сексуалізований, наприклад через наближення, з урахуванням контексту, як-от пристрою, схованого під столом.

Версія кабінету йде далі за квітневий проєкт, повідомляє netzpolitik.org. Зберігання відео, на яких зафіксовано зґвалтування, та свідомий доступ до них стали б кримінальним злочином, що карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом. Ведення фейкових акаунтів від імені іншої людини, а також поширення діпфейків і подібного контенту, що імітує когось, було б караним, якщо це може серйозно зашкодити репутації цієї людини. Крім того, законопроєкт чіткіше описує в кримінальному праві кіберсталкінг, тобто повторюване й наполегливе несанкціоноване стеження за людиною, наприклад відстеження її місцезнаходження за допомогою GPS-трекерів.

У цивільно-правовій частині люди, які зазнали нападок у мережі, наприклад образ, могли б отримати судове рішення, що зобов’язує платформи та провайдерів доступу до інтернету розкрити дані особи, яка стоїть за акаунтом, — ім’я, дату народження, адресу та адресу електронної пошти, якщо вони потрібні для пред’явлення вимог про відшкодування збитків, повідомляє уряд. За даними netzpolitik.org, заяву подавали б до земельного суду, а це право тепер поширюється й на месенджери WhatsApp, Telegram і Signal, якщо вони пропонують групові чати. Новим у версії кабінету є право через суд домогтися видалення окремих незаконних дописів, навіть якщо власник акаунта невідомий; воно більше не прив’язане до окремої можливості блокування акаунта. Суди й надалі могли б блокувати акаунти на розумний строк після серйозних порушень, особливо кримінально караних висловлювань, якщо очікуються нові, але, за словами уряду, планку встановлено високо для захисту свободи вираження поглядів.

Законопроєкт також пов’язаний із поверненням обов’язкового зберігання даних, повідомляє netzpolitik.org. Згідно з пояснювальною запискою, яку цитує видання, платформам і провайдерам доступу могли б наказати зберігати вже наявні в них дані про підозрюваних, зокрема IP-адреси, збережені про всяк випадок. Окремий законопроєкт того самого міністерства зобов’язав би зберігати IP-адреси, як очікується, протягом трьох місяців; обов’язкове зберігання даних у Німеччині призупинене з 2017 року. Член правління асоціації інтернет-індустрії eco назвав тримісячне зберігання IP-адрес без підстав непропорційним, тоді як Хубіг заявила, що зберігання IP-адрес є частиною захисту людей від цифрового насильства.